Search

Mathematics, music and life at all

Про відносини

Задався зранку питанням – “А чим відрізняються відносини на початку від тих, які ми маємо за два роки?” Спершу тут треба зрозуміти, а як взагалі відбуваються відносини між нами? Через спілкування. А що таке спілкування, як воно відбувається? Тут схема така – є два наших мозки, які не можуть поспілкуватися напряму (поки що, чекаємо на Neuralink). І спілкуються наразі вони через мовлення, яке є досить таки неефективним, бо не може 100% передавати те, що ми відчуваємо (недарма Бродський радив словник читати і бережливо до мови ставитися). Ще й слова такі оманливі і багатозначні. Виходить, що інша людина зрозуміє нас тільки тоді, якщо значення моїх слів буде тим самим, що і її.
Для справжнього, щирого контакту люди мають зустрічатися на одному рівні, інакше – розмова не матиме сенсу. Перед нею треба допомогти іншому дістатися того ж рівня слів і пояснити йому все.
 
А що таке значення слів? Виходить, що це наші уявлення, образи і т.д. Крім того, що ми маємо такі собі мікро-образи, у нас ще й є макро-образи – про своє Я, про свого товариша чи дівчину, про ідеал своєї дівчини, про суспільство навколо.
Важливо на це звернути увагу, бо більшість не звертає – це ж так очевидно! – але тому і виникають недорозуміння та конфлікти, бо стикаються два образи в діалозі і якщо вони в чомусь відрізняються, а їх власники не усвідомлюють те, що це просто ефімерні моделі, то вони впираються на цій точці і виникає конфлікт. Часто і відносини розпадаються.
 
Виходить, що в середньому модель спілкування між людьми А і B виглядає так:
МОЗОК А – ОБРАЗИ А – СЛОВА А <-> СЛОВА B – ОБРАЗИ В – МОЗОК В.
 
Тепер можна спробувати відповісти на перше запитання. Уявімо собі початок відносин. Що тоді відбувається?
Як на мене, то у нас виникає початковий образ людини, дуже неточний. Люди ж в цей момент схильні ідеалізувати і тому туманні місця в цьому образі просто беруть і максимізують по образу свого ідеала. І все супер! Тим паче, як писали дівчата вгорі – гормони ще грають, додають певно впливу (але, як на мене, з досвідом й цим можна керувати).
 
З плином часу мало того, що гормональний фон вирівнюється і вмикається прифронтальна кора, яка відповідає за планування, так ще й образ людини змінюється. І змінюється він з 99.99% ймовірністю в гіршу сторону через ідеалізацію на початку відносин. І тут виникає конфлікт між ідеалом (тим, чого хочеться) та тим, що є насправді. Як не потрапити в цю пастку? Проста відповідь – не ідеалізувати, дати образу вільно змінюватися і бути спостерігачем.
 
А якщо ж ви не ідеалізували і тут все ОК, то й конфлікту не виникло. Що ж відбувається тоді? Виходить, що у вас фіксується образ і часто він фіксується майже намертво. З мого досвіду, мало людей змінюються швидко та динамічно. Мало хто зайнятий своїм розвитком чи подібними речами. Виходить, що динаміка розвитку переходить в статику. І стає не так цікаво. Мені особисто дуже важливо, щоб поруч була амбіційно налаштована людина, яка б чимось горіла і динамічно розвивалась.
 
Насправді ж внутрішньо почуття, які були на самому початку і є всередині мене через два роки – нічим не відрізняються.
Вони точнісінько такі ж самі. Єдине, що змінюється – це обгортка образів навколо них. Яка дає їм проявлятися по-різному + вмикається раціональне планування і т.п.
 
П.С. Я знаю, що текст сируватий і його б треба було вичитати і додати кращі висновки, але наразі я просто хочу поділитися думками. Певно на цьому закінчу, бо й так багато написав 🙂
Advertisements

second post

First post

Lalala

Blog at WordPress.com.

Up ↑